Там тільки квіти хімічні.
Далі око не бачить край,
Шикуються тіні вічні
Десь в уявлений рай.
Вже цвяхи забиті в деко,
Дуже швидко горбок росте.
Око не бачить далеко,
Око не бачить те
Що тіні, то свічі з воску,
І лиш скапають - вже нема.
Бо тіні не мають мозку,
Тіні - за ними тьма.
Парище
2018р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=778221
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.02.2018
автор: Мартинюк Надвірнянський