Шептала зболено вона…


Надпивши  хмільного  вина
Шептала  зболено  вона
Люби,  люби  мене,
Допоки  ніч  мине,
Допоки  можна  йти
В  розтануті  світи.
Поки  туманні  плеса,
Поки  тужіють  перса,
Відпий  вогонь  в  очах
Допоки  не  зачах.
Я  те  що  ще  у  тебе  є,
Чого  тобі  так  не  стає.
Я  тут,  остання  твоя  річ,
Люби,  люби  допоки  ніч,
Я  тут,  я  тут...

1998р

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=778275
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.02.2018
автор: Мартинюк Надвірнянський