Я знаю, не найкращий ти, та все ж…
Без тебе згаснуть зорі, збліднуть вірші,
Бо ти натхнення, що не має меж,
Бо ким я ще заповню в серці нішу?
Я знаю, ти земний. Та твориш рай
Солодким словом, поглядом жагучим.
Твій скарб душі – безцінна пектораль.
Напишешся в мені ти неминуче
Іще не раз. Нектаром закипиш
У келиху блаженства й насолоди.
І пишним садом розростеться вірш –
Коханню і життю одвічна ода.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=778311
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.02.2018
автор: Лілія Ніколаєнко