Попередня частина: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773555
Шукають верткії синиці
корм собі, а інші птиці
до годівниці прилетять,
стануть і собі шукать.
Сніг засипав соснові ліси,
застелив пишні килими,
дрібні й великі сліди
по килиму вже пролягли.
Засипані гілки, а ліс
згинає важке гілля вниз,
там чорно-білі письмена:
історія пишеться лісова.
Історії старих і молодих,
старі під снігом впали вниз,
та росли поруч молоді,
щоб лісу виростати на землі.
Продовження: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777609
9.02.2018.
Фотографія Ігора Винниченка
“Кому ж, як не нам дбати про братів менших?”
https://www.facebook.com/photo.php?fbid=10208620626352657&set=pcb.10208620645393133&type=3&theater
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=778316
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 21.02.2018
автор: Светлана Борщ