Я накину хустину на плечі
І намиста попрошу у зір.
Задивлюся у синій цей вечір
На смерічку-красу синіх гір.
Приміряє віночок калина.
Їй струмочок про щось жебонить.
Одягнула берізка свитину,
За собою у трави манить.
Розплітає вербі вітер коси
І ялину цілує в гаю.
Над землею смарагдові роси -
Я на березі Слова стою.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=778336
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 21.02.2018
автор: Марічка Волошка