Цвіте зима. Співають білі солов’ї,
Срібла гори вкладаються в куферки.
У дрімоті посапують старі гаї
І хурделиць не бачать феєрверків.
Чубком хитає подивовано полин:
Маргаритки плетуть вінки з сніжинок!
Вайлувато зима продовжує свій плин
Й не рахує несходжених сходинок.
Малює білим від ранку аж до ночі,
М’які пастелі кладе приблуда-сон.
Бува, ще сльози вона проллє жіночі
І завіє мрії в потаємний схрон.
Зима уповні, буяє снігоцвітом
Й, мов наречена, дивує Божий світ.
Одначе, як довго нам іще до літа,
А вже чекаєм на ластівок приліт!
Прим.: Куфер – скриня.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=778363
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 22.02.2018
автор: Valentyna_S