Одвічний смуток і гірка печаль,
І серце крається й болить душа.
І переповнюється сумом все,
Людина дихає ,а не живе.
Існує в вирі, буревії днів,
Оплакує себе з повік віків.
І мліє біль, і ниє вся печаль,
Не повернути все уже на жаль.
А біль живе, болить, пече...
А з болем лихо в серці ще живе.
Хоч час лікує рани у душі,
Та шрами вічні, і болючі, і терпкі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=778429
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.02.2018
автор: Небесна