РОЗРИВАЛИСЬ ЧОРНІ ХМАРИ
ПРИСВЯТА ІГОРЮ КОСТЕНКУ І
І ВАСИЛЮ МОЙСЕЮ
Розривались чорні хмари гірко проливним дощем
Тернопільці, із Зубрівки у подвійній жалобі скорботі
із Майдану зустрічали двох ангелів голосним плачем
Ігора Костенко і ВасиляМойсея які-у Небесній Сотні.
Білолиций Ігор-вірив у вільну Незалежну Україну
із патріотичним духом у серці із любов'ю до Бога
що під мирним небом цвістиме червона калина
і пташці буде відкрита в Майбутнє світла дорога.
Захоплювався спортом футболом фанат Карпат
розумний життєрадісний працював журналістом.
в голову вистрелив із свинця кулею вбивця -кат
впав на бруківку із клена додолу зеленим листом.
І красень Василь займався спортом любив Карпати
полонили високі вершини нектар духмяного цвіту
понад усе любив українську пісню слухати і співати
як соловейко у вишневім саду щебече мило на вітті.
Випромінював, Всесвіт і серед друзів був ватажком
молодий юнак , який ще не відчув присмак любові...
запалював гасла ''краще вмерти вовком, чим жити псом''
із уст сказані ,слова перед смертю- освячені у крові.
Дві різні особистості ,а ціль одна дійти до мети...
в океані, плисти на своїм кораблі до берега надія,
мріяли, відкрити вікно у Європу до щастя мости-
щоб на своїй землі жити і усміхалась квітка лелія.
Два Ангели, на світанні так рано злетіли в небеса
де в божім раю сяє зірка золота сяйвом слави
Україні залишили пам'ять в честь їх горить свіча
Герої не вмирають!!! -і викарбувана рана у мами.
М. ЧАЙКІВЧАНКА.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=778467
Рубрика: Присвячення
дата надходження 22.02.2018
автор: Чайківчанка