(сержант, старша медична сестра 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади, загинула 20.02.18 р.)
Вона була ще не шлюбована.
Їй виповнилось двадцять три.
Красива, добра, мотивована,
Любити б, жити лиш, цвісти!
Але стоп-кран катами зірвано,
Спинився шлях її буття.
Вона ж сповняла клятву віддано –
Боротись за чуже життя.
Тягла з передової ранених,
Спасала їх від кровотеч.
Й сама від кулі впала каменем,
Усяким нормам всупереч.
Але хіба ж є норми в найманців,
В яких Москва – орієнтир?
Прицільно тнуть вогнем і навманці.
Їм не до вказу "Мінський мир".
Світило вбили! Звали... сонечком
Сабіну друзі. Згасло днесь.
Не стало в мами й тата донечки,
І менше в нас... на одну честь.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=778521
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.02.2018
автор: Крилата (Любов Пікас)