Серце хоче говорити.



                             Господи!  Прийми  молитву  ти  мою
                             За  світ  цей  грішний  я  молю.
                             Простити  зможеш,  а  чи  ні,
                             Душі  наші  
                             Зрадливі  і  злі?
                             

                             Тягар  великий  душа  несе,
                             І  не  знати  куди  з  ним  зайде.
                             Хто  тягар  з  душі  той  зніме,
                             Хто  на  крилах  тебе  понесе,
                             Щоб  легко  стало?

                             Господи!  Понад  усе  
                             Тебе  бажаю  я,
                             Твого  прощення  
                             Прагне  душа  моя.
                             Прости!  І  душу  мою  окрили.
 
                               Лише  без  тягарів  вона  
                               Зможе  літати  ,
                               І  як  пташина  та  співати.
                               О!  Як  нелегко  це  
                               ПРОЩАТИ.
                               Без  тебе,  Господи,
                               Мені  цього  не  знати.

                               Лише  у  тобі  силу  маю,
                               З  тобою  брату  я  прощаю.
                               Коли  простиш  ти,  Господи,  мені
                               Відчую  інші  вже  надходять  дні.

                               І  я  прощаю  й  за  тебе
                               Господа  благаю.
                               Прости  і  ти  йому.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=778588
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.02.2018
автор: яся