Ангелочок із неба злетів
І стрілу запустив в моє серце.
А тобі я сказати хотів,
Ти ніколи на мене не сердься.
Часом можу я бути наївним,
І не те щось, в запалі, сказати,
Але це не зашкодить мені,
Тебе ніжно і палко кохати.
Часто ночі бувають безсонні,
Образ твій тоді ясно я бачу,
Подивлюсь в твої очі бездонні,
І на дні їх себе я побачу.
Доторкнусь тебе легко і ніжно,
Вітерцем по принадах пройдусь,
Ти в полон захопила надійно,
Певно тут назавжди залишусь.
Голосок твій я слухав би вічно,
А також як серденько тріпоче,
Кожну ніч, тільки Місяць лиш вийде,
У коханні признатись я хочу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=778794
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.02.2018
автор: М.С.