У Карпати, у Карпати
Де не можна не кохати,
Там де в грудях дзвонить серця благовіст.
Там де сонце, там де світло,
Де завжди над цілим світом
Піднімається душа на повний ріст.
Там де трави – зелениці,
Де шепочуться ялиці,
Там де білий світ спинився і затих.
Там за даллю золотою,
Я зустрінуся з тобою,
І нарву тобі світанків золотих.
Будуть наші дні щасливі
Там де птиці галасливі,
Де струмочком вниз втікає срібна нить.
Там де квіти пахнуть густо,
Знов струна золотовуста
Обізветься, заспіває, забринить.
2010р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=778845
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.02.2018
автор: Мартинюк Надвірнянський