Впаде роса на квіти…


Впаде  роса  на  квіти  срібна
Під  першим  променем  ласкавим,
Твоя  любов  мені  потрібна,
Як  чашка  вранішньої  кави.

Як  надвечірня  свіжість  зливи  –  
Землі  сухої  порятунок,
Твої  обійми,  що  зігріють,
І  сил  додасть  твій  поцілунок.

Зберу  всі  наші  дні  у  жмені,
Їх  мало  так  і  так  багато,
І  бунтівні  вони,  й  смиренні,
У  них  здобутки  є  і  втрати.

Дві  нероздільні  наші  долі,  
Та  мабуть  все  ж  на  двох  єдина,
Все  що  було,  що  буде  далі,
Любов  завжди  для  нас  незмінна.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779016
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.02.2018
автор: Надясемена