Я і ти, де в жилах знов безсилля,
загорнуло душу у полон,
обертало наше божевілля,
перевтіленням не святих ікон.
Я і ти, де крила не летіли,
де молитва - падала дощем,
де слова, вустами сиротіли,
бо в середині, висушує вогнем...
І думками серце шматувало,
на маленькі краплі, мов скляні.
А кохання сильно лютувало,
зазивало розум - до війни...
Закликало,знову божевілля!
Закликало серце відпусти!
Прикладали ми свої зусилля,
щоб молитва нас змогла спасти...
Те кохання, хай очистить душу,
і зітре всі з пам'яті гріхи!
Щоб не було слова:"Я порушу"...
У полоні грішної ріки...........
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779022
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.02.2018
автор: Lumen74