Ти любиш снiг, але не любиш зиму,
Ти любиш сон, та не заради снiв,
Тепло вогню без в'їдливого диму,
Розмови, де нема порожнiх слiв.
Ти не чекаєш планових сюрпризiв,
Бо знаєш цiну iстинним речам
I муз не ґвалтуватимеш у кризi,
На втiху їх натомленим плечам.
Твоїх мелодiй зайве не почуєш,
Вони прозорi, знайденi в душi,
Ти з них мої продовження будуєш,
Притулок для моїх сирiт-вiршiв.
Я тебе знаю, хоч не знаю, хто ти
I ми не зустрiчалсь, ми – десь тут...
Ми безтiлеснi, в свiтi мрiй, iстоти,
Одвiчнi паралелi – наш маршрут...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779315
Рубрика: Присвячення
дата надходження 27.02.2018
автор: Ніколя Петрович