Крила…



Усе  ніби  вперше,  
Уперше-востаннє,  і  ти
Просіюєш  жито,  належне  віддавши  полові.
Не  бійся  втопитися,  бійся  ріку  перейти
І  там  віднайти  таку  пустку,  
   що  скажеш  -  доволі!

Окреслена  міцність
Чи  сяйво  чужих  островів  –
Яких  нагород  обіцяють  багряні  вітрила?
І  поки  ще  вечір  по  секторах  нас  не  розвів,
……………..верни  мені  крила!


адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779378
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.02.2018
автор: гостя