Яскраво загоряються комети,
А зорі гаснуть проблисками днів.
До мене прилітаєш у сонети,
Лишаючи Парнас і всіх богів.
Я збережу закохані секрети
І не розкрию павутину слів.
Моя богине, подаруй сюжети,
Незвіданих, загублених світів.
Твої слова спускаються зірками,
Збираю їх я, мов розталий сніг.
Загубляться вони поміж віками?
Чи пролунають у чиємусь сні?
Не знати! Відправляються струмками
Шукати береги морів в пітьмі...
Уранія — в грецькій міфології, одна з дев'яти олімпійських муз, муза астрономії.
© Володимир Верста
Дата написання: 27.02.18
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779390
Рубрика: Сонет, канцон, рондо
дата надходження 27.02.2018
автор: Володимир Верста