Тінь вітру

                 
В  рожевім  лотосі  світань,
Серпанку  колихнувши  грань,  
По  остях,  схлипом  шепотінь,
Мандрує  ланом  вітру  тінь.

Струмить  між  макових  багать  
До  рогози,  що  сіла  в  гать.
Пером  качиним  ріже  став.
Фліртує  з  паростю  отав.
Любує  кронами  дубів,
Хмарин  лякливих  голубів.
Триножить  ковили  паском,
Табун  волошок  під  ліском.
У  різнотрав’ї,  за  селом,
Дрижить  метелика  крилом…

Лишивши  марево  видінь,
Щезає  в  днині  вітру  тінь.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779405
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 27.02.2018
автор: Осіріс