Ти пам’ятаєш наші дні,
У світі наче ми одні
І Свитязь – озеро для нас
І нам зозуля лічить час.
Закохані і молоді
Не помічаєм плину днів,
Любов’ю сповнені серця,
Кохатись ладні без кінця.
В розлуці ми не можем жить,
Нам не дихнуть щоб не любить,
Ласкаві в пристрасті своїй
Живем у світі добрих мрій.
Та мрії наші не збулись,
В полон щоденності здались,
Але на пам’яті у нас
Ще й досі той щасливий час.
26.03.01.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779423
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.02.2018
автор: Георгій Грищенко