Ой,Тарасе,ти Тарасе -
Кобзарю Великий!
Ти бунтар наш і пророк
Від нині й до віку.
Знав ти,буйна голово,
Що нам залишити-
"Заповіту"твого слово
Буде вічно жити!
Бо не має Україна
До тепер свободи.
Нема Правди,нема Волі
Для твого народу.
Вже нову несе Дніпро
В Чорне море воду,
Вже царюють не царі
А"слуги народу".
А ці слуги,як катюги-
Совісті не знають,
Все грабують та руйнують
Неньку розпинають!
Ой,не даром ти казав нам
Про гостру сокиру!
Пора батьку,пора отче
Підніматись миром!
Пора брати,пани -брати
Гострі коси й вила
І катів несамовитих
"Пустити на мило"!
***
Видел я намедни чудной сон.
Будто бы в мечети дело было...
С пейсами,но в рясе и с кадилом
Отпевает Путина...Кобзон.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779488
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.02.2018
автор: Аяз Амир-ша