Писав, писав, писав, писав
Ніби у когось думку вкрав.
Прокинувся і знов писав.
Як юнаком пройшов Афган
Про батька, матір і весь рід
Про море сонце, сніг і лід
Про велич гір, і вир річок,
Як ловив рибу на гачок.
Про небо синнє наче рай
Про сонце, луг, пташиний гай
Згадав дівчат, і їх красу,
Про борг який землі несу.
Галас дітей у дитсадку
Із чого роблять хліб, муку
Чим пахне сіно, молоко
Про стилі різні, рококо.
І те, як сниться людям рай!
Про те, як Герду втратив, Кай
Про те, як мрію у вісн
І те, як я пишу пісні....
Усі думки зібрав у рій
Аж потім раптом чую, стій!!!
Бо майже усю ніч писав!
Нарешті ліг, і міцно спав.
Про президента не згадав
Бо ненаситний, як удав!
Про депутатів - крадіїв...
Хоч би один за грати сів.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779607
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.03.2018
автор: Урюпін Анатолій Іванович