Перше березня лютує:
Сніг іде, мороз тріщить.
Екскаваторщик працює,
Вдосвіта вже чистить сніг.
По дворах, поміж машини
Він натУжно скрізь гуде.
А сніг стрімко з неба суне
Цілу ніч невпинно йде.
Виє справжня завірюха,
Крутить, вертить, сипле сніг,
Щипає щоки, ніс та вуха,
Підсковзує, збиває з ніг.
Ось такий весни початок,
Зима ще своє бере.
А маленький екскаватор
По всіх закутках гребе.
Зима з весною зустрічались,
Домовились не мати спір,
В перший день весни зламали
Цей природний договір.
Земля та люди і погода,
Де ж ваша дружба і любов?
Вся надія лиш на Бога
Та на ним усталений закон.
То ж з весною, любі друзі,
Зима вже сходить нанівець,
Хоч на початку ще в напрузі,
В теплі й добрі прийде кінець!
01.03. 2018р., Київ
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779634
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 01.03.2018
автор: БГІ