Іще зими відлунюється скерцо
У виконанні вітру-скрипаля,
Та іншим ритмом вже вібрує серце,
Весни причастям повниться земля.
Абстракція: засніжені простори
І символи оголених лісів…
Ще день чи два - і потечуть прозорі
Зимові сльози гирлами степів.
Зіп’є земля ясні живлющі вина,
І первозданна парость процвіте,
Й чиясь душа, наївна і невинна ,
Залюбиться в це диво золоте.
В цей вічний світ надії і печалі,
В ці срібні дні – чекання і весни,
В натхнення карбуватиме скрижалі
Своїх фантазій кольорові сни.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779650
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 01.03.2018
автор: Світла (Імашева Світлана)