Здавалося б, зимовий термін збіг,
Природі час вже взятися за розум,
Ну хто ж чекав, хто думати би міг,
Що хлопець-Березень дихне морозом?
Весна забула, що вона – Весна,
Подумала, що до лиця їй біле.
Подружки Снігова та Крижана
До неї на гостину прилетіли.
Їм вже на часі у далекий край
Полинути й вернутися нескоро,
Та просять вітра: не соромся, грай –
Повсюди намітай заметів гори!
А він – раденький! – щоки надима!
Один – замість оркестра духового…
Весні здається, що вона – Зима,
Не слухає нічого і нікого!
Маршрутки збились з графіка та з ніг,
В людей носи синіють на зупинках,
Коштовним хутром розстелився сніг
На бильцях, на газонах, на ялинках.
Хурделиці – ну як спинити їх?
Як далі піде так, що буде з нами?
Панове та панянки, # їжте сніг!
Допоможіть Весні прийти до тями!
PS У соцмережах почався флешмоб з хештегом # помоги_весне_ешь_снег. Користувачі постять смішні картинки, де тварини, діти і дорослі їдять сніг
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779846
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 02.03.2018
автор: Лавинюкова Тетяна