Життя не варте зігнутих колін
Рабами не народжуються, а дають себе зробити
Для вільної людини не існує жодних стін
Крім тих, якими розум свій дозволила огородити
Для неї будь-яка межа то лише горизонт
Що без зупину кличе далі за собою
Гаряче серце їй лише один архонт
Який керує тілом, розумом... душою.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779908
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 02.03.2018
автор: Вадим Кравець