Співають оди днів забутих вірно
Сирени, що у моря берегів.
Нашіптують сонети мелодійно
Твої уста, торкаючись вітрів.
Моя богине, я вклонюсь покірно,
Нехай лунає одинокий спів
Мого тобі присвяченого гімну,
Буяють ноти запашних садів.
Заквітчані луги – кохання цноти,
Троянди зацвітають водночас.
З тобою залишаємося доти,
Допоки в серці мій вогонь не згас.
А поки зі стрілою ми Ерота
Закохані шукаємо Парнас...
Полігі́мнія — одна з дев'яти муз, винахідниця ліри, муза пантоміми та гімнів.
Е́рос, також Еро́т — давньогрецький бог кохання.
© Володимир Верста
Дата написання: 02.03.18
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779915
Рубрика: Сонет, канцон, рондо
дата надходження 02.03.2018
автор: Володимир Верста