Як матиматика життя іде у мене,
то віднімає,то ділить десь рідко додає.
Шукає,щось побільше- кореневе,
а потім раз,й на ноль помножить все.
Життя це школа і школа не проста,
не вивчив-не поставлять нам хвоста.
Зате відніме щось чи виставить позаду,
це точно-хоч можливо і не одразу.
Вивчати тут потрібно все і на "зубок",
щоб не повторювати пройдений урок.
Додати,віднімати,множити й ділити-
потрібно не писати а все завчити.
На другий рік в житті не залишають,
та з школи теж не виключають.
Тут як прогавиш ,не поможе каяття-
ця школа,що називаєтся" життя."
Дипломи та нагороди за навчання-
це ви,це ваша щаслива сім'я.
І ця медаль вам диплом замінить,
це буде промінь,що ваш рід освітить.
Ось так я думаю,ось так собі гадаю,
а як насправді-повірте я не знаю.
Бо школа і життя -це два в одному,
тому і не відому,навірно це нікому.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780039
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.03.2018
автор: Бабич