чому так важко мені .
знаю , люди в гіршій біді .
Ти поможи їм Боже .
серце тривожить .
немає малого , великого , цінне одне .
та те одне згасає .
із криком мовчання сльоза стікає .
якось люди простіше живуть ,
не беруть до голови , байдужі .
а мене мої ж думки рвуть ,
обмотують шию і душать .
так би вирвалась з цього кола ,
і злетіла , втекла у ліси , у гори .
де взяти крила , ото горе .
змагається сумнів із мрією .
вона вже слабне , бачу .
і далі плачу ...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780103
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.03.2018
автор: БЕЗ