А я ще мрію, що буду щаслива.
Протягне скрипка рідіснії ноти
І я піду вперед, така смілива!
Чистіша вітру і людської цноти.
Візьму сірник і підпалю пороки
Нехай згорять собі до ранку
Назад один, вперед два кроки
І от стою із розпачем на ганку.
А щастя де? Куди воно поділось?
Заглядаю у душі, у серця, у очі.
Може щастя іншому зустрілось?
Ох же це життя пророче!
Не хочеться, як відьма, ворожити
Спокуса - зло, в ній завтра потону!
А я ще молода, мені ще треба жити,
Тому шукати щастя те, сама піду...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780148
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.03.2018
автор: Ірина Сонячна