Молюсь до Бога за свою кохану,
Одну єдину ту, яку люблю.
Люблю всім серцем і не перестану,
Я раді неї все перетерплю.
Можливо скажуть, що слюнтяй, невдаха,
Що краль багато – пальцем помани…
Я ж свій для всіх, зовуть мене - «рубаха»,
Та Ти, мій Боже, жінку цю храни.
Вона в житті багато натерпілась,
Були роки - коханою була.
І, як туман, кудись це все поділось
І вже морщина досягла чола.
Та Ти всесильний, Боже, я це знаю,
Спаси цю жінку і додай літа.
Уже роки, як я її кохаю,
Бо жінка ця в душі моїй – свята.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780171
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.03.2018
автор: СЕЛЮК