ДОЛЯ ЛЮДИНИ ...?!...
Які з нас люде? Та дарма!
Ми не лукавили з тобою,
Ми просто йшли; у нас нема
Зерна неправди за собою.
Ходімо ж, доленько моя! «Доля», 1858 р.Тарас Шевченко
Яка ви, Доля, у Людини?
Хто править нею так щоднини?
Яка ви у Людини, Доля? –
мапа Життя, Думок чи Воля!
Чи можна Долю все ж змінити,
щоби інакше й ліпше жити?
А чи потрібно це міняти,
при цім істотність не встрачати?
Якщо із Долею змиритись, –
то можна й в рабстві опинитись?
А чи похожі Доля й Карма,
щоб не трудились Люди дáрма?
Та, ні! Бо Карма визначає Долю,
Вона веде її по полю!
І як змінити тебе, Доле,
та чим засіять твоє поле?
Як часто грає у Людину Доля?
І так бува, що аж – до болю
усе єство її нуртує.
Можливо, – цим себе гартує!
Де ту соломку підстелити,
аби людське не загубити?
Мабуть, що варто це зробити,
щоб Душу й Тіло оновити!
То, як змінити Карму/Долю,
чим засівати свою Волю:
зерном Добра, Краси, Сумління, –
із покоління – в покоління!
Той, Хто змінити їх Сам зможе,
Собі і Людству допоможе ...!?... В.Б. 19.02.
Додано й оновлено 03.03. 2018 р. м. Київ
[b][/b]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780234
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 04.03.2018
автор: Зореслав Благомирів