Я б зливою на твоє тіло
І дихати тобою
Ми в потяг
В літак
І далеко втекли б
Цілуватися на заході
То й що нам той схвильований океан
Чи триватиме вічність чи тільки миттєвість
Я не думаю про це зараз
Я знаю що ти будеш стіною
Цього буде достатньо
Я знаю що будеш сміятись як тоді
Ти будеш натхненний
Я буду твоєю
Це ніяк не назвати
Це просто спокій
Це шматочок спокуси политий сиропом бажання
Це щось більше ніж друзі
І далеко ще до кохан..
Ня
Сьогодні повз пролітав літак. Загадала йому рейс. До океану два квитки і потім вже не втікти.
Я маю для нього розмову. Вірніше сповідь. Прадавню. Розпочну я про нас з тобою а потім як звикло завершу любов'ю.
Світ мій. Моє життя.
(Я стою по котики в пісках, заклавши руки, чую тиху музику, сутеніє. Горизонт огортає все довкола. Тепло. Чую стукіт серця. Стільки разів, стільки років, стільки падаючих зірок я хотіла бути тут, бути з тобою.
Ти підкрався, забрав в обійми.
Любове моя, лети. Будь вільна.
Я тебе віддаю. Йому. І віддаюсь.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780283
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.03.2018
автор: 8Miriam8