Морозний ранок сяйвом білим-білим
просвічує крізь стовбури берез...
Чекала на весну і так хотіла
почути березневий полонез,
та тільки-но куди не кинеш оком —
сніги, сніги, хоч вийшов їх ліміт.
Коли ж весна розірве сніжний кокон
і вилетить метеликом у світ?
Пробудження — в цупких морозних латах,
не вщухне дзвін зимової луни...
Берізки ж — балерини на пуантах —
виконують адажіо весни.
03.03.2018
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780293
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 04.03.2018
автор: Денисова Елена