Вже скоро дерева воскреснуть зі сну,
Бруньки гілочки заквітчають.
Лелеки принесуть весну,
Веселкою небо заграє.
Із вирію птахи летять,
Всі ті, хто свій дім тут покинув.
Як діти до неньки спішать,
На зустріч жадану, єдину.
Так, значить, надворі весна
І сонце промінням хлюпоче.
Лиш жайвір у небі співа,
Малими крильцями тріпоче.
Навкруг оживає рілля
Від довгого сну зимового,
Щоб в себе прийняти зерно,
Й врожаю діждатись нового.
З весною і ми оживаєм,
Душею, що прагне до ласки.
Ми серце своє принесем,
До тих, кому гірко і тяжко.
І доля вже їх не мине,
Надія їм душу воскресне.
Любов, як весна, зацвіте
І віра ніколи не згасне.
10.03.2002р.(Михайло Чир)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780402
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.03.2018
автор: Михайло Чир