Як в це повірити батькам?
Страшну сприйняти новину,
Що син їх застрелився сам,
Хоч сам пішов на цю війну.
Він добровольцем на війну
Пішов країну захищати.
Назвіть причину хоч одну,
Чому він в себе мав стріляти?
У нього стільки було мрій!
Любити так бажав і жити,
Що навіть на передовій
Не вірив в те, що можуть вбити…
Він ненавидів «руССкій мір».
Байдужість не терпів, п’яниць
І вірять рідні до цих пір,
В цій смерті є ряд таємниць…
Його не першого вбивають,
За самогубство видають.
А вбивць ретельно покривають,
Така гнила армійська суть.
Бо там звання і ордени
Шанують більше чим життя
І гинуть не в бою сини,
«Небойові»* йдуть в небуття…
01.03.2018 р.
* "Небойові втрати - більше тисячі вбитих, більше трьох тисяч поранених. Це різні небойові ситуації: самогубство, алкоголізм, необережне поводження зі зброєю, нестатутні відносини тощо", - повідомив головний військовий прокурор Анатолій Матіос в ефірі телеканалу "112 Україна" 04 червня 2016 року.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780486
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 05.03.2018
автор: Мирослав Вересюк