Є тиша музейна, як подих віків,
В минуле й майбутнє нечутний заспів, ,
Історії схорон із давніх часів,
Щоб тлінь забуття наші дні не покрив.
Є тиша музейна, аби назавжди
Пам'ять-святиню для нас зберегти,
Нащадки щоб пращурів давніх своїх
Словом в ній добрим згадали усіх.
Є тиша музейна, як спогаду дзвін
Не владні над нею вітри перемін.
Торкніться її – заговорить до вас
Словом правдивим минулого час.
Є тиша музейна, що з давніх років
Про гомін сарматів і герц козаків
Згадку в собі в наші дні донесла,
Щоб куцою пам'ять у нас не була.
Є тиша музейна . як подих віків,
В минуле й майбутнє нечутний заспів…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780552
Рубрика: Історична лірика
дата надходження 06.03.2018
автор: Артем Хвиля