То життя. Тут сильно готуватися не треба.
Його просто слід штовхати перед себе.
Я й штовхаю. Лаюсь іноді. Бо є така потреба.
Каюсь іноді. Відштовхуюсь від тебе.
Хіба можна готуватись до грози чи сонця,
Не покличеш від любові оборонця.
Хіба можна готуватись до кохання втрати?
То самому наче вскочити за грати …
Хіба можна передбачити весни брехливість
Чи зими надмірну втому чи сонливість?
Хіба можна знати, що кохана скаже?
Вона ж серця слухає. А серце їй підкаже.
Я штовхаю, лаюсь, виключаюсь.
І за хмари більше не ховаюсь.
І топтатись тут не дозволяю,
Де я щось знаходжу чи втрачаю …
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780553
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.03.2018
автор: Дружня рука