зі сходу сходило сонце,
в оранжевих мріях леліло.
хмари у небі сонні
в променях сяяли
біло.
в пташиному співі квіти,
красіються що на вітах,
з зорею вітались привітно,
хитались під лагідним
вітром.
і сонце було настанням
весни від життя і долі
у морі радінь світання,
веселок
по
видноколу.
і тануло все у коханні,
укутане легко туманом,
в серпанок прозорий чекання
дива і чар
омани.
...увійдеш
у
спозарання
стежиною днин оновлень
і спогади про кохання
весняно зринуть
ізнову.
уздрієш у перших росах
очі її веселі,
з зірками що в суголоссі
в барвистий
весни
усесвіт.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780588
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.03.2018
автор: Ем Скитаній