Наснилась ластівка мені,
До мене завітала в гості.
Присіла скраю на вікні,
Писав по склу маленький хвостик.
Вдивляюсь у кришталь вікна,
Читаю: радісно і мило –
«Весна, весна, весна, весна!..» –,
Мені маленька сповістила.
Лягала – ще була зима,
А тут – раптово завесніло,
Із даху снігова чалма
Уже додолу покотила.
Туман розсіявся, мов дим.
Надула брунька губки свої,
Змарніли зимоньки сліди,
Лиш малахіт той самий в хвої.
Такі бувають віщі сни,
Маленька ластівка – за фею.
Легеньким подихом струни –
Весна, подібна Корифею.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780945
Рубрика: Інша поезія натхнення
дата надходження 08.03.2018
автор: Шостацька Людмила