Кохання і шлюб-2 (сучасна версія)

                                         Основа  вірша  -  казка  Ганса  Християна  Андерсена.

Дюймовочці  нашій  минуло  вже  надцять
Ти  заміж  коли?  Вже  треба  збираться!
Чого  сі  сидиш?  Рідня  грізно  грима.
Бо  старість  оно  стоїть  за  плечима.
І  щоб  припинити  скажене  шаленсто,
Дівча  поплелося  у  шлюбне  агенство.
Там  радо  зустріли  малу  бідолашку,
У  крісло  всадили,  дали  чаю  чашку.
Поклали  на  стіл  перед  нею  досьє,
Панів,  паничів  і  навіть  мєсьє.
Був  перший  "красунчик"  з  породистих  жаб.
Жених  просто  диво  -  справжнісінькій  скарб!
Лише  на  побаченні  трохи  здурів,
Ловити  почав  язиком  комарів,
Дівчина  втекла  упіймавши  момент.
Запропонований  ще  претендент
Був  джентельменом  і  корчивши  зірку,
Повів  бідолаху  на  світську  вечірку.
Вона  здивувала  богемне  оточення.
У  неї  є  талія!  Це  просто  збочення!
На  щастя  від  неї  він  сам  відчепився,
В  минулому  цей  епізод  залишився.
Сказали  в  агенції  -  ось  діамант!
Останній  твій  шанс  і  наш  варіант.
Розкішная  шуба  та  гарний  живіт,
Ще  й  був  олігархом  сліпезний  цей  кріт.
Повів  він  Дюймовочку  у  ресторан
І  скільки  та  їсть  простежив  цей  пан.
Узявши  до  лап  стару  рахівницю,
Подумавши  мовив:  Готуйте  дівицю!
Зраділа  рідня  уся  навкруги:
Це  ж  треба,  в  нас  зять  отакої  ваги!
На  цьому  життя  б  поставило  крапку,
Живи  та  тримай  сліпого  за  лапку,
І  сонця  зречися,  та  мрій  про  кохання.
Але  ж  у  нас  казка.  І  от  щебетання
Почувши  сідає  в  пташиний  літак.
Кріт  грізно  показує  в  слід  їй  кулак.
За  щирість  дарує  життя  нагороду,
Принц  ельфів  і  серце  мав  добре,  і  вроду.
З  ним  поруч  щаслива,  навчилась  літати.
Не  бійтесь  дівчата  кохання  чекати...

Бо  серце  безкриле  й  душа  мов  каліка,
Коли  не  кохаєш  свого  чоловіка.

З  ВЕСНОЮ  вітаю  чарівних  дівчат,
Кохають  нас  хай  незалежно  від  свят!





адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780955
Рубрика: Жартівливі вірші
дата надходження 08.03.2018
автор: Ірин Ка