Ти дуже зваблива.

                           Ти  дуже  зваблива.

Ти  дуже  зваблива,  чарівна,  грайлива,
Скажи,  ладижанко,  чи  нині  щаслива?
Відкрий  мені  серце,  а  може  і  душу,
Тобі  лиш  співати  пісні  свої  мушу.

Я  ніби  зурочений,  марю  тобою,
Нічого  не  можу,  зробити  з  собою.
Мабуть  у  лісах,  траву  –  зілля,  шукала,
Красою    своєю,    мене    зчарувала.
 
Чому  народилась,  з    такою  красою?
Я    йду,  оглядаюсь,  бо  ти  є  такою.
Приємна,  тендітна,  білявка,  як  нині,
Я  образ  твій    бачу,  у  кожній  дитині.

А  очі  глибокі,  в  них,  радий  втопитись,
Якби  захотіла,  я  міг  би,  й  женитись.
І  мати  казала,  бери  жінку  собі,
Жить,  легко  й  щасливо,  тоді  буде  тобі.

Давай,  ладижанко,  разом  заспіваєм,
Хай    пісня  летить  понад  містом  і  гаєм.
Місто  нам  любе,  ще  й  гарне,  до  того,
В  красі  своїй  ніжній,    дарованій  богом.
       
                         11:45.08.03.2018.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780984
Рубрика: Авторська пісня
дата надходження 08.03.2018
автор: Михайло Онищенко