Я вслухалася в тишу, в німі її кроки –
Ти не йшов, загубившись в мирській суєті.
Ти літав у світах, може й вище, ніж сокіл,
Випивав до дна час – його миті святі.
Тебе кликала я, навкруги – блискавиці.
Ти ж десь був за межею далеких світів.
Я відкрила футляр і заграла на скрипці
Пісню двох невідомих донині життів.
Так заплакали струни, що плакало небо,
Ти цю пісню почув за півтисячі літ.
Я летіла душею далеко, до тебе,
Ти тримав у долонях для мене цей світ.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781042
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.03.2018
автор: Шостацька Людмила