Лежу горі́лиць, буду слухать небо,
А серцем проростатиму углиб.
Туди, ізвідки п'є водичку ча́бер,
В ту тишу, звідки маки проросли.
Нехай трава м'яка, зеленоброва,
Крізь мене ловить сонця промінці.
Колише в гніздах пташенят діброва...
Жук-бронза шлях торує по руці.
Лежатиму горі́лиць й наді́ мною
Веселі хма́рки гратимуть в лапту...
А завтра, мій негаданий спокою,
Тебе у сво́ї будні заплету.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781074
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.03.2018
автор: @NN@