Кружляє вітер, підганяє хмари,
Сльози висушує їм, плакать не дає,
А сонця промінці на землю впали -
І все навколо сяє-виграє.
Вже мати-й-мачуха пелюстками жовтіє,
Стелиться круглим листом в долинах,
Та маргаритки-гудзички рясніють
На довжелезних трав"яних плащах.
На березі із осоки густої
Джерельце пробивається на світ,
Скуштуєш ти води його смачної
І смак цей пам"ятатимеш весь вік.
Бо не нап"єшся ти такої в місті
І первозданних не побачиш див.
А тут пирода хазяйнує тільки,
Чудес казкових робить свій засів.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781132
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 09.03.2018
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський