Витвір моєї уяви, вихор в моєму серці,
Знаю, що вітер ходить просторами тіла,
Це релігія - вірити в те, що тобі боліло,
А тепер отримало крила й здійнялось в небо.
Поливаю тебе, мій чагарник, що от-от зів'яне,
Обіймаю тебе, обтікаю тебе руками.
Називаєш мене своєю синьою хмарою,
Але я вода, я вода, мій Ікаре.
Ця мозаїка - із глибоких клітин твого тіла -
Доторкнутись. Поцілувати кожну із цих причин піти.
Це релігія - вірити в те, що тобі боліло,
Це релігія - в тебе вірити.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781259
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.03.2018
автор: Sandra CurlyWurly