Чи не брешуть ті очі, скидаючи сльози,
Правдивих ілюзій будуючи дім?
Чи лишаться зі мною на вічную сповідь,
Чи всміхнуться в докір, коли стану ніким?
Чи потрібно шукати правдивого блиску,
Чи краще довіритись, хай як не є?
Ми гойдаємо Божу одвічну колиску,
Хоч і брешем собі, та його признаєм,
То ж не треба ні домислів, ні застережень,
Нам потрібно любити той сумнів очей,
Як для віри у Бога не треба підтверджень,
Не треба й любові сумнівних речей.
09.03.18
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781267
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.03.2018
автор: Дмитро Лісаєв