Заплющу очі, щоб не бачити,
Затулю вуха, щоб не чути,
І цьому світу все пробачити,
І всі образи обминути.
І всі свої думки стриножити,
Нехай десь там в кутку дрімають,
Щоб мою душу не тривожили
І до страждань не спонукали.
Нехай вони не сіють мрякою
У дні погідливі, прозорі,
Нехай не виснуть густо хмарами
І розійдуться в чистім полі.
Це так моє перо писало,
А серце інше диктувало,
Бо серце спокою не знає –
За Україну вболіває.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781299
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 10.03.2018
автор: Юстина Клевець-Якобінчук