Промочила чоботи зимонька,
Та й насупила білі брівоньки,
Чепурненька, плаче хмаринонька,
І струмками стечуть крижиноньки.
А вітрисько, молодий стрибунець,
По долинах, швидко прогулявся,
Прилетів, цей весняний посланець,
Із гілками беріз забавлявся.
Розвивались хмари пеленою,
Усміхались до сонця привітно,
Лише зимонька, стала сумною,
Тож позбулася красот помітно.
Ой панянко, весно - чарівниця,
Тебе радо, зустрічає земля,
Дай всім сонечком насолодиться,
Хай розквітнуть долини і поля.
2000р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781306
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.03.2018
автор: Ніна Незламна