Така вузенька стежка біля хати,
А повела в широкії світи,
Де Київ, Петербурзькії палати
І Оренбурзькії безкрайнії степи.
Новопетрівський форт. Щоденні муки…
Морський прибій… пустеля кам'яна…
Так прагнуть пензля стомленії руки!
Не йде в цей край усміхнена весна.
Така вузенька стежка біля хати…
Такий широкий шлях лежить у світ.
Так хочеться і жити і кохати,
Лиш одинокий десь калини цвіт…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781378
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 10.03.2018
автор: Марічка Волошка