Життя обман,
А серце зшите з рваних ран.
Чому брехав?
Нема кохання ти сказав.
А я мовчу!
Просто піду від тебе в світ.
А ти як тінь.
Кидаєш лиш слова у слід.
Чому була, сліпа як ніби не живу.
Все берегла, хоча я ніби міцно сплю.
І тихий жах, в кошмарах сниться у ночі.
Прости за все, це не кохання увісні.
Я відкриваю очі і лечу!
Я не сліпа, жива на світ кричу!
Ти стер життя, яке так сильно берегла!
Помри у снах, без тебе я стаю жива!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781390
Рубрика: Інша поезія натхнення
дата надходження 10.03.2018
автор: LIV13